Ваги й градуси
Веде зошит мірок: зважує, варить, пробує й переписує картки, коли вага не повторилася. Саме через цю ділянку проходить кожне число, перш ніж потрапити на сторінку.
редакціяХто веде ці записи
Хто веде ці записи
і звідки беруться числа
Збірник почався з однієї суперечки про те, скільки сушених груш іде в узвар. Семеро людей за столом назвали сім різних відповідей. Наступного року ми зважили всі сім і записали ту, яку можна повторити.
- 2019рік, коли з’явився перший зошит
- 18свят у збірнику на сьогодні
- 3ділянки роботи в редакції
- 41лист із правками від читачів
порядок роботи
Як складається одна картка
На кожну картку в середньому йде чотири місяці: від першого читання до того рядка, який ви бачите на сторінці свята.
- 1
Знайти згадку в друкованому описі
Спершу ми шукаємо саме свято й саме питво в етнографічних збірниках і старих кухарських книгах. Якщо напій згадують лише в одному джерелі — картки не буде: одна згадка для нас недостатня.
- 2
Виписати все, що сказано про склад
Зазвичай це пів рядка: перелік складників без ваг, іноді посудина. Ми виписуємо дослівно, з назвою книги й роком, і далі працюємо тільки з цим переліком, нічого до нього не додаючи.
- 3
Зважити три-чотири варіанти пропорцій
Кожен варіант готуємо окремо того самого дня, на тій самій воді. Пробуємо наосліп, без підписів. Лишається той, який більшість назвала найкращим двічі з трьох разів.
- 4
Повторити через тиждень і через місяць
Якщо результат не повторюється — вага хибна. Найчастіше причина в сировині: інша партія сушні, інша вода, інший мед. Тоді ми шукаємо, що саме з цього впливає, і пишемо про це в картці.
- 5
Записати, що лишилось невідомим
Останній крок — перелічити, чого ми не з’ясували. Саме з цих рядків складається блок «чого ми не стверджуємо» на кожній сторінці свят.
три ділянки
Хто що робить у редакції
Нас троє, і кожен веде свою ділянку. Імен ми не виносимо на сторінку навмисне: важить не підпис, а те, чи повторюється результат.
Джерела й дати
Читає етнографічні збірники та кухарські книги, звіряє дати свят у різних календарних стилях і виписує дослівні згадки про питво. Відповідає за блок «Що кажуть джерела».
Посудина й подача
Міряє, як тримають тепло чавун, кераміка, емаль, скло й порцеляна. Через цю ділянку ми й почали писати в картках посудину окремим рядком.
Що ми робимо
- Зважуємо склад кожного напою й перевіряємо вагу щонайменше тричі.
- Називаємо посудину й температуру заливання, бо вони змінюють результат.
- Посилаємось на друковані описи побуту й зазначаємо рік видання.
- Пишемо окремо, чого не з’ясували й чого не стверджуємо.
- Правимо картки за листами читачів і позначаємо, звідки взялася правка.
Чого ми не робимо
- Не продаємо ні сировини, ні посуду, ні текстів і не беремо замовлень.
- Не переказуємо легенд і не вигадуємо походження обряду.
- Не даємо порад щодо здоров’я: ми не медичне видання.
- Не радимо продавців і не беремо грошей за згадку.
- Не ведемо розсилки й не збираємо баз читачів.
межа нашої роботи
Де закінчується збірник і починається здогад
Числа — наші, і за них ми відповідаємо. Обряд — не наш: ми переказуємо те, що описали інші, і щоразу називаємо книгу. Усе, що лежить між цими двома речами, ми позначаємо як здогад і не виносимо в картку.
Якщо у вашій родині робили інакше — це не суперечність, а ще один запис. Такі листи ми читаємо повністю.
Що саме ми записуємо в кожну картку
- Назву свята й дату за календарем, із позначкою для рухомих дат.
- Назву напою — ту, що стоїть у джерелі, а не нашу власну.
- Посудину з обсягом: від неї залежить температура й час.
- Склад у грамах і літрах, без «пригорщ» і «ложок».
- Скільки напій має відстояти, перш ніж його можна ставити на стіл.
Як читати ці рядки — на сторінці як читати збірник.